Передача усього об'єкта

int low = daysTempRange.getLow();
int high = daysTempRange.getHigh();
boolean withinPlan = plan.withinRange(low, high);

boolean withinPlan = plan.withinRange(daysTempRange);

int low = daysTempRange.GetLow();
int high = daysTempRange.GetHigh();
bool withinPlan = plan.WithinRange(low, high);

bool withinPlan = plan.WithinRange(daysTempRange);

$low = $daysTempRange->getLow();
$high = $daysTempRange->getHigh();
$withinPlan = $plan->withinRange($low, $high);

$withinPlan = $plan->withinRange($daysTempRange);

low = daysTempRange.getLow()
high = daysTempRange.getHigh()
withinPlan = plan.withinRange(low, high)

withinPlan = plan.withinRange(daysTempRange)

let low = daysTempRange.getLow();
let high = daysTempRange.getHigh();
let withinPlan = plan.withinRange(low, high);

let withinPlan = plan.withinRange(daysTempRange);

Причини рефакторингу

Проблема полягає в тому, що перед викликом вашого методу треба кожного разу викликати методи майбутнього об’єкта-параметра. Якщо метод виклику цих методів або кількість даних, що отримуються для методу, зміниться, то зміни доведеться шукати і вносити в безлічі місць програми.

Замість цього код отримання усіх потрібних даних може зберігатися одному місці — в самому методі.

Переваги

• Замість пачки різноманітних параметрів ви бачите один об’єкт із зрозумілою назвою.

• Якщо методу знадобляться ще якісь дані з об’єкта, не треба буде переписувати усі місця, де викликається цей метод, а тільки нутрощі самого методу.

Недоліки

• В деяких випадках після такого перетворення метод втрачає в універсальності, оскільки він міг отримувати дані з безлічі різних джерел, а в результаті рефакторингу ми обмежуємо круг його застосування тільки для об’єктів з певним інтерфейсом.

Порядок рефакторингу

1. Створіть параметр в методі для об’єкта, з якого можна отримати потрібні значення.

2. Тепер починайте по одному видаляти старі параметри з методу, замінюючи їх в коді викликами відповідних методів об’єкта-параметра. Тестуйте програму після кожної заміни параметра.

3. Видаліть код отримання значень з об’єкта-параметра, який стояв перед викликом методу.