Замісник на TypeScript
Замісник — це об’єкт, який виступає прошарком між клієнтом та реальним сервісним об’єктом. Замісник отримує виклики від клієнта, виконує свою функцію (контроль доступу, кешування, зміна запиту та інше), а потім передає виклик сервісному об’єктові.
Замісник має той самий інтерфейс, що і реальний об’єкт, тому для клієнта немає різниці — працювати з реальним об’єктом безпосередньо, чи за допомогою замісника.
Складність:
Популярність:
Застосування: Патерн Замісник застосовується в коді на TypeScript тоді, коли потрібно замінити дійсний об’єкт його сурогатом, причому, непомітно для клієнтів цього об’єкта. Це дозволить виконати додаткові поведінки до або після основної поведінки дійсного об’єкта.
Ознаки застосування патерна: Клас замісника найчастіше делегує всю справжню роботу своєму реальному об’єктові. Замісники часто самі стежать за життєвим циклом свого реального об’єкта.
Концептуальний приклад
Цей приклад показує структуру патерна Замісник, а саме — з яких класів він складається, які ролі ці класи виконують і як вони взаємодіють один з одним.
index.ts: Приклад структури патерна
/**
* The Subject interface declares common operations for both RealSubject and the
* Proxy. As long as the client works with RealSubject using this interface,
* you'll be able to pass it a proxy instead of a real subject.
*/
interface Subject {
request(): void;
}
/**
* The RealSubject contains some core business logic. Usually, RealSubjects are
* capable of doing some useful work which may also be very slow or sensitive -
* e.g. correcting input data. A Proxy can solve these issues without any
* changes to the RealSubject's code.
*/
class RealSubject implements Subject {
public request(): void {
console.log('RealSubject: Handling request.');
}
}
/**
* The Proxy has an interface identical to the RealSubject.
*/
class Proxy implements Subject {
private realSubject: RealSubject;
/**
* The Proxy maintains a reference to an object of the RealSubject class. It
* can be either lazy-loaded or passed to the Proxy by the client.
*/
constructor(realSubject: RealSubject) {
this.realSubject = realSubject;
}
/**
* The most common applications of the Proxy pattern are lazy loading,
* caching, controlling the access, logging, etc. A Proxy can perform one of
* these things and then, depending on the result, pass the execution to the
* same method in a linked RealSubject object.
*/
public request(): void {
if (this.checkAccess()) {
this.realSubject.request();
this.logAccess();
}
}
private checkAccess(): boolean {
// Some real checks should go here.
console.log('Proxy: Checking access prior to firing a real request.');
return true;
}
private logAccess(): void {
console.log('Proxy: Logging the time of request.');
}
}
/**
* The client code is supposed to work with all objects (both subjects and
* proxies) via the Subject interface in order to support both real subjects and
* proxies. In real life, however, clients mostly work with their real subjects
* directly. In this case, to implement the pattern more easily, you can extend
* your proxy from the real subject's class.
*/
function clientCode(subject: Subject) {
// ...
subject.request();
// ...
}
console.log('Client: Executing the client code with a real subject:');
const realSubject = new RealSubject();
clientCode(realSubject);
console.log('');
console.log('Client: Executing the same client code with a proxy:');
const proxy = new Proxy(realSubject);
clientCode(proxy);
Output.txt: Результат виконання
Client: Executing the client code with a real subject:
RealSubject: Handling request.
Client: Executing the same client code with a proxy:
Proxy: Checking access prior to firing a real request.
RealSubject: Handling request.
Proxy: Logging the time of request.
