Замісник на Ruby

Замісник — це об’єкт, який виступає прошарком між клієнтом та реальним сервісним об’єктом. Замісник отримує виклики від клієнта, виконує свою функцію (контроль доступу, кешування, зміна запиту та інше), а потім передає виклик сервісному об’єктові.

Замісник має той самий інтерфейс, що і реальний об’єкт, тому для клієнта немає різниці — працювати з реальним об’єктом безпосередньо, чи за допомогою замісника.

Детальніше про Замісник

Складність:

Популярність:

Застосування: Патерн Замісник застосовується в коді на Ruby тоді, коли потрібно замінити дійсний об’єкт його сурогатом, причому, непомітно для клієнтів цього об’єкта. Це дозволить виконати додаткові поведінки до або після основної поведінки дійсного об’єкта.

Ознаки застосування патерна: Клас замісника найчастіше делегує всю справжню роботу своєму реальному об’єктові. Замісники часто самі стежать за життєвим циклом свого реального об’єкта.

Концептуальний приклад

Цей приклад показує структуру патерна Замісник, а саме — з яких класів він складається, які ролі ці класи виконують і як вони взаємодіють один з одним.

main.rb: Приклад структури патерна

# The Subject interface declares common operations for both RealSubject and the
# Proxy. As long as the client works with RealSubject using this interface,
# you'll be able to pass it a proxy instead of a real subject.
class Subject
  # @abstract
  def request
    raise NotImplementedError, "#{self.class} has not implemented method '#{__method__}'"
  end
end

# The RealSubject contains some core business logic. Usually, RealSubjects are
# capable of doing some useful work which may also be very slow or sensitive -
# e.g. correcting input data. A Proxy can solve these issues without any changes
# to the RealSubject's code.
class RealSubject < Subject
  def request
    puts 'RealSubject: Handling request.'
  end
end

# The Proxy has an interface identical to the RealSubject.
class Proxy < Subject
  # @param [RealSubject] real_subject
  def initialize(real_subject)
    @real_subject = real_subject
  end

  # The most common applications of the Proxy pattern are lazy loading, caching,
  # controlling the access, logging, etc. A Proxy can perform one of these
  # things and then, depending on the result, pass the execution to the same
  # method in a linked RealSubject object.
  def request
    return unless check_access

    @real_subject.request
    log_access
  end

  # @return [Boolean]
  def check_access
    puts 'Proxy: Checking access prior to firing a real request.'
    true
  end

  def log_access
    print 'Proxy: Logging the time of request.'
  end
end

# The client code is supposed to work with all objects (both subjects and
# proxies) via the Subject interface in order to support both real subjects and
# proxies. In real life, however, clients mostly work with their real subjects
# directly. In this case, to implement the pattern more easily, you can extend
# your proxy from the real subject's class.
def client_code(subject)
  # ...

  subject.request

  # ...
end

puts 'Client: Executing the client code with a real subject:'
real_subject = RealSubject.new
client_code(real_subject)

puts "\n"

puts 'Client: Executing the same client code with a proxy:'
proxy = Proxy.new(real_subject)
client_code(proxy)

output.txt: Результат виконання

Client: Executing the client code with a real subject:
RealSubject: Handling request.

Client: Executing the same client code with a proxy:
Proxy: Checking access prior to firing a real request.
RealSubject: Handling request.
Proxy: Logging the time of request.

Замісник на Ruby

Концептуальний приклад

main.rb: Приклад структури патерна

output.txt: Результат виконання

Замісник іншими мовами програмування